Я народилася в дуже бідній родині і все дитинство мріяла подорожувати. Світ вивчала по журналам “Юный натуралист” та фільмам Жака Іва Кусто. До дірок перечитувала Жюля Верна та його неймовірні історії про подорожі.
Якось непомітно рік за роком я стала дорослою, закінчила університет, почала працювати. І подорожувати. Моя перша країна – Домініканська Республіка. Потім Хорватія, Боснія і Герцеговина, Балі, Сингапур, Росія, Франція, Аргентина, Чилі, Болівія…
Напередодні завжди вивчала путівники, читала інформацію на сайтах. В подорожі купляла мапи або роздруковувала маршрути власноруч складені вдома. Це було непросто і кропітливо!
У 2015 з’явився LocalGuides від GoogleMaps.
Боже! Яка я була щаслива. Це так полегшувало життя!
На той час я жила у Чилі, в Сантьяго де Чилі і подорожувала Латинською Америкою. З цим комьюніті я більше не роздруковувала мапи на папірцях – я просто прокладала маршрут, дивилася фото інших користувачів! Це так круто і так легко.
У 2016 я цілий місяць подорожувала з друзями по Патагонії, по непролазних хащах вічнодощових лісів, по острову Chiloe, по фьордах,по озераз, по льодовій шапці південної півкулі, пила льодяну, просто таки крижану воду з талого льодовика, якому 15 тисяч років а то й більше! І це все мені показав Local Guides!
Він привів мене туди.
З тих пір я учасник, я частина цьої спілки.
Показую іншим свої фото, пишу коментарі, ставлю оцінки, бо то круто і дуже корисно. Тоді в Патагонії вінмене спасав і підказував, де інтернет, де зачинений ресторан, де погана дорога. Без LocalGuides мої мандрівки були б складними і виснажливими організаційно.
Відтепер це моя частина життя!
Дякую тобі, Google? що створив таку круту штуку, як Local Guides!
Te amo!